Навіщо потрібно менторство
Менторство – це модне слово в індустрії високих технологій сьогодні. Молодші та середні IT спеціалісти шукають наставництва для просування по кар'єрі та розвитку на існуючих посадах; для тих, хто змінює спеціальність, здається, що без ментора не обійтися, а senior спеціалістів та менеджерів команд часто оцінюють за їхню здатність менторити інших.
Для багатьох зрозуміло, що якщо ви шукаєте особистого та/або професійного зростання, один із найефективніших способів розвитку – це знайти собі ментора. Він може допомогти вам влаштуватися на роботу, відповісти на складні запитання, визначити свій кар’єрний шлях, провести вас через складну робочу ситуацію або, можливо, допомогти досягти іншої важливої професійної мети.
Звучить добре, правда? Особливо все це стає актуальним для сфери IT, яка швидко розвивається, оскільки зі швидкістю зміни технологій важливо бути в курсі усього.
Однак важливо пам’ятати, що менторство – це не чарівна паличка, яка автоматично створює успіх. Правда полягає в тому, що ефективне менторство вимагає зусиль, навичок побудови відносин і структури як від наставника, так і від підопічного.
Ви готові стати підопічним (mentee)?
Отже, перш ніж шукати ментора, почніть із чесної саморефлексії. Ви дійсно готові стати підопічним? Відповіть "так", тільки якщо ви:
1. Змінете своє мислення. Перестаньте думати про наставництво як про щось, що ви отримуєте, і почніть думати про це як про те, що ви робите (за словами Райана Холідая, автора книги «Его — ворог»). Ви, як підопічний, також повинні присвятити багато часу та енергії, щоб бути успішним і ефективним під час менторства. Якщо ви дивитеся на менторство як на те, що ви можете тільки споживати, ви точно зазнаєте невдачі. Ментальність «тільки брати», не даючи більше або еквівалент, є самопрограшною в будь-яких стосунках. Бо чому б хтось поважний витрачав свій час, зусилля та розумову енергію, щоб наставляти жадібну, егоїстичну, вузьку людину, як ви? Альтруїзм? Ні. Альтруїзм полягає в тому, щоб допомогти комусь, кому треба допомогти, і не витрачати час на людину, яка не може зрозуміти, про що все це, або оцінити це.
Що менторство дає ментору? Про це варто подумати в першу чергу.
Оскільки успішні зайняті професіонали рідко беруть на себе серйозні зобов’язання безкоштовно, вони можуть вибрати вас лише тому, що думають, що ви варті їхнього часу і принесете їм користь. Навіть якщо це просто енергія, ви приносите, також якщо це просто подяка або емоційне задоволення.
2. Окреслите свої цілі. Ви повинні повністю зрозуміти і в ідеалі записати, що ви хочете від свого ментора. Тільки ви знаєте, які ваші цілі, бажання, мрії та прагнення і яка людина може допомогти вам досягти цього.
Крім того, людина з нечіткими цілями легше піддається впливу інших і може піти найлегшим шляхом, а це означає, що зусилля ментора не підуть на користь. Неприваблива перспектива, чи не так?
Отже, чітко сформулюйте «чому» для себе, і це стане ідеальною основою для вашої майбутньої співпраці з ментором.
Чому ви шукаєте наставника?
Чому ви думаєте, що вони можуть допомогти?
Чого ви сподіваєтеся досягти?
Що ви готові взяти на себе?
Існує вислів, який по черзі приписують Будді: «Коли учень готовий, з’являється вчитель».
3. Будете зрілим. Ментор не є тим, хто буде вас виховувати. Якщо ви занадто чутливі до зворотного зв’язку, занадто стрибкувати в інструкціях і думках, не виконуєте свої зобов’язання, то ваш мозок, ймовірно, також не в змозі навчитися чогось іншого та нового.
І ви, ймовірно, дотримуєтеся типових, інфантильних, дратівливих моделей поведінки, як-от надсилання електронних листів із 3000 слів. Або приховуєте помилку, яку зробили, тому що боїтеся. Кидаєте справу, тому що ви втомились або не відчуваєте заохочення. Або сперечєтеся з фідбеком і думаєте, що ви знаєте краще, або що ви особливий. Ці слабкі емоції та реакції є привілеєм дітей.
Тож якщо ви хочете насолоджуватися наставництвом від когось – треба спочатку подорослішати. Цитуючи Шеріл Сендберг: «Нам потрібно перестати говорити [молодим людям]: «Знайдіть ментора, і ви досягнете успіху», замість цього ми повинні сказати їм: «Покращуйтесь, і ви отримаєте ментора».
4. Перевизначте поняття «Ментор». Більшість людей занадто звужують уявлення про те, хто такий наставник. Зазвичай вважають, що це старша, успішніша людина, здатна взяти їх під своє крило і показати вихід.
Але таке бачення зобов’язує підопічного залишатися в ролі пташеня, що не втішно й не ефективно. Іноді найкращим наставником може бути:
- Ваш ровесник. Наприклад, якщо ви розробник програмного забезпечення і виступаєте за парне програмування, яке часто може бути корисно для обох сторін, тоді найкращий вибір — хтось рівний.
- Людина з іншої галузі. Ментор не обов’язково повинен бути з вашої сфери, бо так ви можете дізнатися, як щось працює в різних бізнесах і галузях. І головне тут не починати знецінювати, думаючи: «Ні, це не має значення, це ніколи не спрацює для мене, моя галузь інша/особлива». Той самий наставник може мати тунельне бачення кар’єрного шляху чи виходу, і людина, яка не знайома з вашою галуззю, може вийти за межі та працювати з вами більше в коучингу, ніж у консультуванні, що може бути більш цінним.
- Багато типів менторів одночасно. Спроба знайти ідеального наставника — завдання, яке неможливо виконати, і тому багато людей здаються на шляху. Але в будь-якому випадку одна людина не може дати вам усього менторства, яке вам потрібно в житті. Є багато чудових людей з нескінченною кількістю навичок та уроків, які можна перейняти. Замість того, щоб намагатися знайти одну всевідому людину, прагніть до різноманітності.
5. Будьте готові до змін. Крім цього, пошук наставника не має кінця. Це нескінченна історія, постійний процес, який вимагає залишити своє его за дверима. Ваші цілі змінюються, життєва ситуація змінюється, і це нормально, якщо ви відмовляєтеся від чогось, що не важливо або не працює, і бачите, що на цьому етапі життя вам потрібен інший тип наставництва. Відкрийте свій розум для нових можливостей.
А як щодо ментора?
Насправді, менторство – це не просто давати поради; інакше всі ваші друзі могли б бути хорошими менторами, а ваша свекруха - найкращою.
Менторство – це відповідальність та зобов’язання витрачати час, приділяти зосереджену увагу, ділитися мудрістю та ноу-хау.
Ось чому ви також повинні чітко розуміти, який тип людини був би корисним для вас на цьому етапі життя. Звичайно, диявол криється в деталях, але все ж є загальний список обов’язкових рис наставника. Спробуйте знайти ментора, який буде:
- Хтось, кому ви довіряєте. Брак довіри затьмарює наше суспільство, але без нього не можна побудувати стосунки. Набридло? Можливо, але інакше не могло б бути згоди та конфіденційності.
- Радикально відвертий. Зворотній зв’язок є ключем до ефективного наставництва. Хороші ментори завжди скажуть вам, що ви робите щось не так, і навіть якщо це стиль зворотного зв’язку Стіва Джоба «ваша робота – це лайно», але це єдиний спосіб досягти успіху. Наставники існують не для того, щоб лестити вам, а щоб допомогти вам.
- Мотивує вас робити найкращу роботу. Синдром самозванця – справжня річ. У такі моменти вам потрібен хтось, хто щиро вірить у вас і хоче, щоб ви повністю реалізували свій потенціал. Але мотивувати не означає поразити ваше его. Це більше нагадує про сенс і суть того, що ви робите, або іноді просто вислухає ваші розчарування.
- Має настрій зростання та настрій навчання. Немає «всезнайок». Так що, якщо натрапите, краще біжать :) Найкращі вчителі самі допитливі та шукають шляхи поглиблення своїх знань.
- Каже вам не бути його копією. Хороший наставник повинен мати схильність і бажання розвивати інших. І має хотіти, щоб ви не брали його за зразок, а щоб ви досягли саме своїх кар’єрних цілей.
Це все про стосунки
Хоча пошук наставника і може здатися складним, я б сказав, що побудувати стосунки з наставником і змусити їх працювати — ще складніше.
Відносини наставника та підопічного необхідно керувати та підтримувати до кінця. Це спільне підприємство, яке вимагає від обох сторін активного догляду за ним. Шанси на створення та підтримку успішних стосунків збільшуються, якщо, перш за все, ви керуєте очікуваннями.
У будь-яких стосунках, мабуть, немає нічого важливішого, ніж контролювати очікування. І ось тут люди часто терплять невдачі. Важко виконувати свої зобов’язання без того, щоб це стало тягарем. Зустрічі 1:1 пропускаються, повторні повідомлення не надсилаються, обіцянки не виконуються, а стосунки згасають.
Обидві сторони повинні мати спільне розуміння процесу взаємин, а це означає бути на одній сторінці
Час контакту та відповіді: хто до кого звертається? Як? В яких випадках?
Зустрічі: де, коли і як часто?
Конфіденційність: чим можна ділитися, а чим ні?
Фокус: Які включає менторство? Що в межах і поза межами?
Зворотній зв’язок: які очікування щодо надання та отримання зворотного зв’язку?
Цілі та підзвітність: чого б хотіла кожна сторона від цього досвіду? Як підопічний хоче, щоб ментор притягував його/її до відповідальності? Як ментор хоче, щоб підопічний притягував його/її до відповідальності?
Крім того, не забудьте надіслати своїм менторам листи подяки, особливо після того, як ваші цілі досягнути, і повідомте їм, як їхні поради допомогли найбільше.
Отже, як бачите, на все це потрібен час і зусилля, але справа варта того для обох сторін.
